У стані комерційних банків України вперше розкол

18.11.2011
Опубліковано в рубриці ОГЛЯДИ

Після того, як 4 листопада відбулося установче зібрання Незалежної асоціації банків України (НАБУ), а потім її публічна презентація 7 листопада, стало зрозуміло – новий об’єднавчий процес комерційних банків України незворотній. На установчі збори прийшли представники більше 80 банків, з них статутні документи підписали 57 банків, включаючи 13 з першої групи. На банки, які увійшли до НАБУ припадає близько 70% активів української банківської системи.

Головою Ради Набу був обраний Борис Тимонькін – голова правління “Укрсоцбанку” (UniCreditBank, входить до групи найбільших). Його заступниками – Юрій Блащук, голова наглядової ради PlatinumBank (входить до групи невеликих) і Світлана Скосирска, голова правління банку “Київ” (входить до групи середніх). Виконавчим директором НАБУ став Юрій Яременко, голова правління банку “Старокиївський” (входить до групи невеликих). Як бачимо, у керівництві НАБУ представлені різної величини (великі, середні, дрібні) і різних країн походження капіталу (українські, іноземні, у тому числі російські), приватні і державні.

ЧОМУ ВИНИКЛО НОВЕ ОБ’ЄДНАННЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ?

Розмови про те, що роз’єднаний банківський сектор чекає нового об’єднавчого процесу, ходили вже давно. Спочатку Асоціація українських банків (АУБ), що існує вже 21 рік, всіх влаштовувала. “АУБ, як організація, свого часу досить пристойно виконувала всі свої функції, чого не можна сказати про її діяльність протягом останніх чотирьох років”, – розповідає Борис Тимонькін.

Проте з часом ситуація стала явно напруженою. “Коли 12-13 найвідоміших банкірів країни, що є членами ради АУБ, приходять до виконавчого керівництва організації з метою призначити дату проведення ради, на якому обговорити насущні банківські проблеми, а керівник до них просто не виходить, і так три рази протягом двох місяців , зрозуміло, що вся їхня робота зараз полягає в тому, щоб утриматися на своїх місцях”, – нарікає Яременко.

Як розповідають банкіри, АУБ в деяких ситуаціях займав просто дивну позицію: “Як ви поставитеся до того, що глава АУБ закликає припинити рефінансування банків з іноземним капіталом, – дивується Борис Тимонькін. – І це при тому, що “Укрсоцбанк” платить 300 тис. грн. в рік членських внесків!” Не дивно, що першими про вихід з АУБ заявили банки з іноземним капіталом, створивши альтернативний майданчик – Форум провідних міжнародних фінансових установ.

При цьому характер публічних політичних заяв керівництва АУБ, як стверджують ті ж банкіри, не відповідав інтересам комерційних банків України, які перебували у фінансовій кризі і не відображав готовність рахуватися з різними, часом суперечливими, інтересами її учасників. “Нам потрібна взаємодія з Нацбанком і урядом, щоб ми могли правильно будувати свою стратегію на основі зрозумілих для нас, як важливих гравців ринку, правил і прогнозованості дій уряду та НБУ”, – пояснює суть проблеми член Ради НАБУ, старший радник “Альфа-Банку” Роман Шпек. Чим виражає, мабуть, головну претензію до АУБ – відсутність конструктивного діалогу з регулятором – Національним банком.

“Коли приходиш в Нацбанк з якоюсь проблемою, то співрозмовник намагається з’ясувати, це твоя особиста проблема чи це якесь сукупна думка”, – ділиться досвідом Тимонькін. І якщо кожен день направляти в НБУ по 2-3 питання, так справи ніколи не вирішити, констатує банкір.

Остаточну межу під довгим списком претензій до АУБ підвів голова правління “ПриватБанку”, член Ради НАБУ Олександр Дубілет: “Платники в АУБ – це, в основному, великі банки, у них внески набагато більші. А порядок ухвалення рішення такий: один банк – один голос. Якщо правильно побудований процес – це не страшно. Але якщо АУБ, членами якої є великі банки, банки з іноземним капіталом, починають ці банки “довбати”, то у їх керівників постає питання, чому ж за їхні гроші їх же і ганьблять?”

Після зриву з’їзду АУБ в червні 2011 року, незадоволеним нею банкірам стало остаточно зрозуміло, що вирішувати нагальні питання – налагодити співпрацю з НБУ, парламентом, урядом, провести внутрішню реформу, – доведеться іншій асоціації, причому, з новою назвою і новим керівництвом. Точно так само вже тоді було зрозуміло, що в нову асоціацію увійдуть ключові гравці банківського ринку країни.

ЯКА МЕТА НОВОГО ОБ’ЄДНАННЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ?

“Те, чого домагалися багато років більшовики, – сталося”, – такими словами Борис Тимонькін привітав присутніх на презентації НАБУ учасників. “Припустимо, банкіри отримали урок з минулих помилок об’єднання, але що далі?”, – У відповідь поцікавилися журналісти. Адже ніхто не скасовував протиріч між учасниками – великими, середніми і дрібними банками, а також між банками з іноземним і вітчизняним капіталом.

Само собою, протиріччя нікуди не поділися, але з’явилися два нових важливих принципи, запевняють організатори. Перш за все – це нові принципи організації та діяльності Асоціації. Її керівним органом стане Рада, що складається з 19 банкірів, що представляють банки на будь-який “смак і колір”. Від великих до дрібних і середніх, від українських – до іноземних. Що важливо, банки, що входять до Асоціації, як уже було сказано, представляють 70% її активів, тобто, більшість. До речі, двері перед іншими комерційними банками України відкриті, кажуть у керівництві Асоціації, а умовою прийому називають прийняття принципів НАБУ.

Виконувати рішення Ради буде виконавча дирекція на чолі з Юрієм Яременко. “Конфліктів не буде, – запевняє він. – Адже Асоціація створювалася на узгоджених принципах, а вони в банківській системі не міняються століттями – стабільність і довіру”. До того ж, за його словами, відразу після віддання публічності Декларації про консолідацію банківської системи, яке відбулося більше півроку тому, припинилися висловлювання керівників великих банків на тему, чи потрібні дрібні банки. Невеликі банки припинили говорити, що їм заважають комерційні банки України з іноземним капіталом. “Вийшло, що система чекала цей документ”, – зробив висновок банкір.

В цілому, як нескладно було помітити, робота НАБУ багато в чому спирається на той досвід, який і привів до її створення. Зокрема, в НАБУ обіцяють уникнути політизації Асоціації, нерозумних витрат грошей і роздутих штатів. За кожним із п’яти майбутніх комітетів обіцяють закріпити по одному працівникові, а очолять комітети або члени Ради, або авторитетні банкіри. Очікується, що це будуть комітети з фінансового обліку та податкового законодавства; банківського регулювання; валютного законодавству, платіжним системам; захист прав кредитора.

НАБУ буде виключно банківською асоціацією, вирішили її учасники. У перспективі розглядається також питання входження в Асоціацію регіональних структур. Другий принцип, який зробить неможливим “бронзовіння” НАБУ, – обов’язкова змінюваність кожні два роки Голови Ради. Обирати його будуть не з’їзд, а рада НАБУ. Точно так само буде обиратися і виконавчий директор. “Мета такого порядку обрання ключових фігур НАБУ – не дати їм засиджуватися на своїх посадах”, – пояснив Роман Шпек. Крім того, як стверджує Олександр Дубілет, до завдань організації буде додано пошук взаємодії з клієнтами комерційних банків України – це принципова відмінність нової організації від існуючих.

Природне запитання, а точніше побоювання – чи не стане НАБУ “кишеньковою” структурою Нацбанку? Борис Тимонькін відреагував на нього однозначно: “Ми що, будемо славити Нацбанк? Сенс нам тоді який для цього об’єднуватися? Ми розуміємо, що своя асоціація потрібна будь-якій галузі”. Він же привів у приклад галузеві союзи суднобудівників і машинобудівників, які жорстко реагують на будь-які спроби ущемити їхні інтереси. “Давайте разом подумаємо, де знайти таку кишеню, куди помістяться більшість комерційних банків України, – віджартовується Яременко. – Ми занадто довго до цього йшли і потрібно бути повними непрофесіоналами, щоб зіпсувати цей процес”.

При цьому в Асоціації впевнені, що результати роботи не змусять себе довго чекати. “Потенціал української банківської системи величезний. На наш погляд, для вирішення важливих стратегічних завдань для банківської системи потрібна структура, яка б консолідувала думка всього банківського сектора, сподіваємося що НАБУ стане такою структурою”, – пояснив Юрій Яременко.

Цілком очевидно, нової організації ще належить навчитися, причому дуже швидко, чітко формулювати інтереси учасників, відстоюючи життєво важливі і не розмінюючись на другорядні. А те, що роботи буде багато, банкіри не сумніваються, особливо у зв’язку з майбутніми виборами, традиційно супроводжуються хвилею популістських рішень (як, наприклад, позбавлення комерційних банків України гарантій по іпотеці в процесі банкрутства юридичних осіб або надання необгрунтованих кредитних канікул).

Читайте на cайті:

Залишити коментар