Депозитний вирок: в українські банки небезпечно вкладати гроші?

23.12.2013
Опубліковано в рубриці БАНКИ, ОГЛЯДИ

Не минуло й півроку з моменту ліквідації «Таврики», як у країні з’явився новий прецедент.  На цей раз не можуть забрати депозити вкладники «Інтербанку», який за час діяльності залучив від населення майже 100 млн. грн.  Паралельно тривають затримки з поверненням вкладів у банках “Даніель” і “Західінкомбанк”, хоча обидва вони продовжують приймати у людей заощадження.  При цьому жоден із зазначених банків офіційно поки не визнаний проблемним.

Порівняно невеликий «Інтербанк» (знаходиться у другій сотні українських банків за активами) з початку року відчуває великі труднощі.  Установа ліквідовує свої регіональні відділення та відмовляє вкладникам у видачі навіть тих депозитів, за якими минув термін зберігання.  Журналістам вдалося зв’язатися з одним із співробітників банку: екс-начальник недавно закритої філії розповів, що вклади забрати фізично неможливо.  Банк винен гроші не тільки клієнтам, але і власним працівникам, а також орендодавцям і комунальникам за воду, газ і світло.  Інформацію підтверджує колишній глава правління «Інтербанку» Микола Ласьков: за його словами, у банку серйозні проблеми з ліквідністю тягнуться з середини минулого року.

Судячи з відгуків на банківських і фінансових форумах, «смутні часи» в установі почалися навіть раніше: про неможливість забрати депозити користувачі інтернет-ресурсів писали в кінці 2011 року.  За деякими даними, тоді ж почали надходити перші скарги від клієнтів у департамент банківського нагляду НБУ і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.  Щоправда, цю інформацію обидва відомства офіційно заперечують.  Як би там не було, сайт і центральне відділення «Інтербанку» у Києві як і раніше працюють.  Клієнтам пропонуються платіжні картки, грошові перекази і навіть депозити (у гривні і в інвалюті) під фантастичні на сьогоднішній день 18-24,5% річних.  Для порівняння, середня ставка за гривневими депозитами в українських банках зараз становить 13%, а по валютних – 5% річних.

Офіційно «Інтербанк» не визнали проблемним, пояснюють експерти, тому ніяких обмежень у його діяльності поки що немає.  З іншого боку, є закон, за яким одна з підстав віднесення банку до «проблемної категорії» – якщо він протягом п’яти робочих днів не виконує вимогу вкладника або кредитора.  Беручи до уваги скарги клієнтів, п’ять днів уже давно перейшли в місяці, але Нацбанк чомусь мовчить.  Така ж ситуація з банком “Даніель” (труднощі з поверненням депозитів і проблеми з ліквідністю почалися в квітні цього року) і «Західінкомбанком» (люди не можуть отримати гроші з 2010 року навіть за рішенням суду).  Вони благополучно продовжують працювати, рекламувати і залучати депозити народу.

Перша думка, яка виникає у експертів при спробі пояснити таку парадоксальну ситуацію, – що власники зазначених банків знаходяться у тісному зв’язку з керівництвом НБУ.  «Згадайте, як швидко визнали банкрутом «Таврику», – аналізує незалежний експерт фінансових ринків Вадим Торчинський.  – Як тільки з боку клієнтів пішли масові скарги, Нацбанк прийняв своє вольове рішення і почав процедуру ліквідації.  Гроші вкладникам виплатив Фонд гарантування, всі пішли задоволені та спокійні.  Зараз ситуація тягнеться до непристойності довго, і в цьому не можна не запідозрити чийсь особистий інтерес».  За словами Торчинського, банківський регулятор у своїй бездіяльності успішно «прикривається» банківською таємницею.

Проте є думка, що близькі зв’язки в сформованій ситуації ні при чому.  НБУ тягне час, щоб не допустити «обвалення» банківської системи.  «Уявімо собі, що сьогодні два або три банки оголосять банкрутами, – говорить заслужений економіст, екс-міністр економіки України Віктор Суслов.  – Обов’язково почнеться паніка, люди за старою звичкою кинуться забирати депозити, міняти гривні на долари, переводити в готівку банківські рахунки.  В результаті отримаємо колапс, який породив сам себе або, точніше, виник через паніку населення».  У той же час, експерт не вітає бездіяльність Нацбанку.  На думку Суслова, НБУ повинен, як мінімум, позбавити зазначені банки права залучати нові депозити.

Цікаво при цьому, що буквально днями голова Нацбанку Ігор Соркін заявив журналістам – довіра українців до національної грошової одиниці та до банківської системи в цілому зростає.  За словами голови НБУ, в країні знижується обсяг валютних депозитів, в той же час люди розміщують в банках все більше вкладів у гривні.  «Національний банк докладе максимум зусиль для закріплення цієї тенденції», – пообіцяв Соркін, не згадавши, втім, про проблеми «Інтеркомбанку», «Даніелю» або «Західінкомбанку».  На переконання експертів, підтримати впевненість вкладників у завтрашньому дні українських банків просто: досить прийняти законопроект, який вводить для банків штраф за прострочення повернення депозитів.

Нагадаємо, що цей проект закону вже зареєстрований у парламенті.  Документ вводить для банкірів неустойку в разі порушення термінів повернення депозиту в розмірі 1% від суми вкладу за кожен прострочений день.  Таким чином, при відмові вчасно повернути депозит сумою в 5 тис. грн банку доведеться за день «прострочення» сплатити клієнту 50 грн.  Експерти вважають, що такий документ міг би стати для народу гарантом відповідальності фінансових установ перед своїми клієнтами.  Однак представники банків категорично проти його прийняття, принаймні, в нинішньому вигляді.  «Вони будуть домагатися пом’якшення норм», – вважає керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times Ерік Найман.

Читайте на cайті:

Залишити коментар